- порядність
- -ності, ж.Властивість за знач. порядний 1).
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
порядність
Смотреть что такое "порядність" в других словарях:
порядність — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
порядність — [пор’а/д( )н іс т ] днос т і, ор. д(‘)н іс т у … Орфоепічний словник української мови
непорядний — 1) (якому не властива порядність, чиї вчинки, поведінка тощо заслуговують на осуд), недостойний; недобрий, нехороший (якому не властива порядність, учинки якого завдають комусь неприємностей); нечесний, безчесний (дії, поведінка якого суперечать… … Словник синонімів української мови
благородство — а, с. 1) Чистота моральних якостей; чесність, порядність. 2) Висока якість, довершеність, досконалість. 3) Належність до дворянського стану, роду … Український тлумачний словник
яснота — и/, ж. 1) Власт. за знач. ясний 1), 2). 2) перен. Чіткість, ясність, визначеність у чому небудь. || Висока моральність, душевна чистота, порядність … Український тлумачний словник
повірити — I рю, риш, док. 1) Прийняти що небудь за істину, вважаючи дійсним, існуючим. || Зрозуміти, усвідомити, що так є насправді. || Дістати певність у чомусь, переконатися. Повірити на слово. 2) кому, чому, в кого. Відчути довір я до кого , чого небудь … Український тлумачний словник
непорядний — а, е. Якому не властива порядність; здатний на ниці, негідні вчинки … Український тлумачний словник
